Сьогоднішня учасниця нашого соціального проекту «Медики-лідери думок підтримують Український Тиждень Імунізації» – Лідія Бабич, неонатолог, педіатр, консультант з питань грудного вигодовування, керівник медичного напрямку клініки “Особливі”, ведуча вебінарів і курсів для вагітних, популярний дитячий лікар на просторах Facebook. Чи справді лікарі не вакцинують своїх дітей і чому пересічні українці бояться щеплень? Про це ми запитали у лікаря особисто.
Якби Вас попрохали пояснити в декількох реченнях батькам, що сумніваються, чому все ж таки потрібно вакцинуватися, якою б була Ваша відповідь?
Передусім, я б запитала у батьків дитини – що саме їх лякає в питанні вакцинації? Для когось це склад вакцин, побічні явища, про які вони чули, а для когось – потреба свідомо завдати болю малюку, хай і невеликого. Зрозуміло, що батьки переймаються безпекою та здоров’я своїх малюків. Просто обрушити на голови лавину цифр, статистики, даних досліджень – це ще один спосіб тиску, залякування. Нічим не кращий насправді від залякування антивакцинаторів.
В декількох словах… Ризик від щеплень в тисячі разів менший аніж ризик від захворювань. Я можу зрозуміти, що повідомлення, спрямовані проти щеплень, дуже емоційно насичені і дійсно можуть лякати.
Але вакцинація – це не та загроза, від якої дітей варто рятувати. Щеплення це і є порятунок.
Чи у своїй практиці Ви стикались з негативними наслідками щеплень? А з наслідками вакцинокерованих хвороб у нещеплених дітей?
Так, я спостерігала інколи виражену температурну реакцію або місцеві реакції після вакцинації. Інколи стан дитини може погіршитись на декілька годин або добу. Інфекціїйні захворювання здатні порушити стан дитини на значно довший час та подекуди викликати необоротні зміни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сумно, що інфекцій бояться менше, ніж вакцин – педіатр Лідія Бабич
Чому, на Вашу думку, в суспільстві існує страх перед такою рутинною процедурою як вакцинація, і що б Ви порадили батькам, щоб цей страх перемогти?
Страх дуже часто народжується там, де є нестача інформації. Пустого місця в природі не може існувати, і ця порожнеча заповнюється чутками, міфами, страшними історіями. Як в літньому таборі: будь-яка нісенітниця, якщо її розказувати пошепки, страхітливим голосом та в темноті – гарантовано налякає слухачів.
Побороти страх, можна лише увімкнувши світло. Це означає, що треба вголос говорити, давати багато роз’яснень – спокійних, чітких та логічних. А згодом позитивний досвід сімей, що обрали вакцинцію, переважить і буде говорити сам за себе.
Часто можна почути, що лікарі не вакцинуються і не вакцинують своїх дітей. Розкажіть, будь ласка, про досвід Вашої родини.
Щороку я, чоловік, мої батьки щеплюємося від грипу. Моя донька щеплена усіма вакцинами за віком, ключно з “додатковими” – від пневмокової інфекції та вітряної віспи. На жаль, деякі лікарі не щеплюють своїх дітей або відмовляють від вакцинації. Усі великі зміни спочатку викликають супротив. І це природньо. Ера доказової медицини вже настала – і це незворотній процес. Навіть якщо комусь це не до вподоби.
Бесіду провела Марія Калмикова спеціально для ГО “Батьки за вакцинацію”